Шановні учасники освітнього процесу! 

​

                                                    Не ігноруйте правила безпеки та реагуйте на всі без винятку повідомлення «Тривога!»
                                                                             Перегляньте, будь - ласка, відео за посиланням

 

 

 

Що робити після сигналу "повітряна тривога"?
Якщо ви вдома:
• Якщо є можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
• Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.
• Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
• Швидко одягніться та одягніть дітей.
• Перевірте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону.
Візьміть:
• індивідуальні засоби захисту;
• завчасно підготовлений запас продуктів і води;
• особисті документи;
• кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.
Якщо ви на роботі:
• Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання, Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
• Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.
• Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).
• Виконуйте вимоги старшого (коменданта).
Якщо ви у громадському місці:
• Вислухайте вказівки адміністрації.
• Дійте відповідно до них — ідіть у зазначені сховища або укриття.
Якщо ви в транспорті:
• Попросіть водія зупинити транспортний засіб.
• Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).
• Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).
• У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.
Як поводитися в захисній споруді:
• Зайняти місце у захисній споруді.
• Не палити та не смітити.
• Голосно не розмовляти.
• Зберігати спокій і дотримуватися порядку.
• Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.
• Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

 

                                                                  МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях.

 

   Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

   Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.

   Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

   Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях. Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.

   Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

   Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

   Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційноосвітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

    «Сучасне дошкілля під крилами захисту» 

   поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

   поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

   інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

   хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання; 2  довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;

   про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.

   питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

   лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні»

 

                                                                                 Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла; - вимкнути світло, закрити вікна та двері; - зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій); - інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення; - взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку; - відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі; - попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям; - без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування; - проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух: - уважно озирнутися навколо, щоб з'ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога; 3 - якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам'ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п'яти днів; - виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки: - відключити живлення, закрити воду і газ; - загасити (вимкнути) пристрої для опалення; - взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку; - попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим; - дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані; - як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень: - зберігати спокій і розсудливість; - під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; - не піддаватися на провокації; - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза: - постаратися запам'ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку; - за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції; - намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику; - якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними; - не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором; - виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо; - уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем; 4 - нічого не просити; - якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття; - уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх; - спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі; - при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози; - під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони: - взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби; - за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями; - дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони; - переміщатися за вказаною адресою. - у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

​

                                                                        Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать: • вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів. • боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); 5 - інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); - ручні гранати; - стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо); • піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди; • ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки. • саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: - саморобні міни-пастки; - міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: - наближатися до предмета; - пересувати його або брати до рук; - розряджати, кидати, вдаряти по ньому; - розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет; - приносити предмет додому, у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо. Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі! Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

3. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою: 1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту; 2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей; 3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета. 4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання. 5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху: - обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком; - негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду; 7 - з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття; - перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що: - не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями; - виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки; - не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти: Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру: • посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження; • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів; • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування. 3.1.Зазанчити необхідну інформацію: - контакти екстрених служб для оповіщення; - відповідальний за інформування персоналу про НС; -спосіб сповіщення персоналу про НС; - відповідальний за інформування екстрених служб; - способи сповіщення екстрених служб; - способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку; - відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей; - способи сповіщення батьків або законних представників дітей; - способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті; - способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС; - відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі; - відповідальний за тривожну валізу; - відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.

5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

 

9. Телефони рятувальних та аварійних служб: 112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби) 101 — Пожежно-рятувальна служба 102 — Поліція 103 — Швидка медична допомога 104 — Аварійна служба газової мережі 0 800 501 482 — телефон довіри СБУ. Будьте пильними! Бережіть себе!

​

                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Алгоритм дій при виявленні ВНП:

1. Для населення: при виявленні ВНП (боєприпасу, схожого на нього предмету, іншого невідомого та підозрілого предмету)
1) Не підходити.
2) У жодному разі не чіпати.
3) Не користуватися поблизу засобами зв’язку та іншими електронними приладами (дистанційне управління тощо).
4) Не намагатися самостійно огородити підозрілу знахідку, треба запам’ятати місце виявлення даного предмету.
5) Повернутися у тому напрямку в якому прийшов – не поспішаючи крок у крок на відстань не менше 100 м.
6) Терміново повідомити про знахідку до оперативних служб за телефонними номерами «101» або «102»
7) Повідомити оточуючим про можливу небезпеку, а також розповісти, що до даного місця не можна наближатися.
2. Для батьків:
- Треба пояснити дітям, що не лише боєприпаси, а й інші зовні «безпечні» незнайомі речі можуть бути вибухонебезпечними. Вони можуть бути самих різних форм та кольору. Навіть іграшка, коробка з-під цукерок тощо, можутьвиявитися замаскованою вибухівкою.
- Необхідно розповідати дітям, що не можна наближатися до незнайомих речей (навіть іграшок), а тим більше не чіпати жодні чужі предмети.
- Дитина повинна знати, що відходити від даного місця необхідно у напрямку звідки прийшов, а також слід повідомити про небезпечну знахідку дорослих.
- Не знімати знахідку на телефон.
- Головне правило – якщо це не твоя річ, не чіпай її!
3. Що співробітнику ДСНС розповідати дітям:
Якщо ви йдете гуляти, уважно дивіться під ноги, не наступайте на підозрілі предмети! Всі незнайомі та чужі предмети, у тому числі, які мають яскраве забарвлення для привернення вашої уваги - можуть нести небезпеку, навіть іграшки або коробка з-під цукерок. Головне – якщо це не ваша річ, не чіпайте її! Не штовхайте знахідку та не знімайте її на телефон. Без поспіху та обережно відійдіть мінімум на сто кроків у тому напрямку, в
якому прийшли та повідомте оточуючих дорослих або батьків про небезпечну знахідку. Де б ви не були, будьте завжди обережними! Пам’ятайте, у полі, у лісі та інших місцях може бути небезпечно! Слідкуйте за тим, куди ти ви йдете, так ви себе від біди вбережете! Будьте завжди уважними!
Загальні правила та заборони:
Сумщина зазнавала, як авіаційних ударів, артилерійських обстрілів, так і на території області перебували окупаційні війська та відбувалися бойові
зіткнення. А тому, як в населених пунктах, так поза їх межами можуть знаходитися боєприпаси, їх нерозірвані частини, міни, розтяжки, саморобні
вибухові пристрої, які можуть бути замасковані під безпечні предмети, навіть іграшки. Звертаємо увагу на те, що ці незнайомі предмети, у тому числі можуть мати мають яскраве забарвлення аби привертати увагу саме дітей! На даний час в області відповідні служби проводять розмінування -
обстеження території на наявність вибухонебезпечних предметів та подальше їх знешкодження. Наголошуємо, даний процес займатиме тривалий час! Як показує практика обстеження території та виявлення підозрілих предметів
- сучасні боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети можуть бути різних форм, мати різний вигляд та бути зовні не схожими на боєприпаси!
Шановні громадяни! Задля збереження життя та здоров’я вашого і ваших близьких забороняється відвідування незнайомих місць, територій там, де
велися бойові дії або вони зазнали ворожих ударів (авіа -, артобстрілів), там, де переміщувалися та дислокувалися окупаційні війська. Також
наголошуємо, що, до обстеження територій відповідними фахівцями забороняється відвідування полів, луків, лісопосадок, користування
узбіччями доріг та шляхами поза межами автотрас. На даний момент треба забути про подорожі в лісову місцевість та збирання
квітів, грибів, ягід. Це може бути небезпечно! Також нагадуємо, що відповідно до розпорядження голови Сумської облдержадміністрації –
керівника військової адміністрації, забороняється відвідування населенням лісів та в’їзд до них транспортних засобів та іншої техніки під час дії
правового режиму воєнного стану. Небезпечно проводити пошук та збір металобрухту, у тому числі із застосуванням спеціальних пристроїв – металодетекторів. Не наближайтеся до будь-якої військової техніки, незалежно від її стану (ціла або знищена).
Вона може бути замінована, як з середини, так і зовні – розтяжки, тощо. Забороняється спалювання сухої рослинності та її залишків! Це може не
лише спричинити пожежу, а й призвести до детонації вибухонебезпечних предметів, які залишилися після вторгнення окупаційних військ!
РОБОТА З НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ:
- Розсилка методичних рекомендацій по правилам безпеки по ВНП
- Онлайн зустрічі (з залученням фахівців МЦШР) з педагогами щодо доведення методичних рекомендацій вчителям та вихователям ДНЗ для
організації роз’яснювальної роботи зі школярами та вихованцями дошкільних навчальних закладів.
- Онлайн уроки для школярів (з залученням фахівців МЦШР).
- Участь працівників ДСНС у батьківських зборах в школах та дошкільних
навчальних закладах.

​

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​

                                               Фізична безпека дітей під час війни: поради фахівців

   Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек      – фізичних та психоемоційних – ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Служба освітнього омбудсмена зібрала важливі правила безпеки дітей під час війни.

Правила безпеки дитини під час евакуації

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психолог Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.

Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.

Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».

Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.

4. Іграшку-супергероя – з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.

5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.

6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.

7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку або якщо це військові чи представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.

8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.

• Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.

• Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.

• Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.

• Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.

• За можливості, дайте оголошення через гучномовець.

• Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину.

11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою.

Відома журналістка та блогерка Катерина Венжик також пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

Як уберегти дитину від мін та вибухівки

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору – через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне – скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо, рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: «УВАГА, МІНИ!», «DANGER MINES!», «ВНИМАНИЕ, МИНЫ!». Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.

Якщо ваше місто / село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.

Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (телефон 102), пожежна служба (телефон 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

 

Корисні посилання за темою

• Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.

• Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».

• Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

• Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

• Новий бот «Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

• https://www.youtube.com/watch?v=wNVwcJ9rrjA&ab_channel=Filancy

​

​