«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити                                                                                джерела думки і слова.  Без казки, без гри уяви дитина не може жити…                                                                           Казка – це образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої                                                                              думки і мови».  

                                                                                                                                                                          В. Сухомлинський

​

Ні для кого не секрет, що під час війни найбільше страждають діти. Їм важко зрозуміти, чому все так різко змінилося: у містах гудуть сирени, а замість затишної домівки, вони більшість часу проводять в укриттях.

Допоки військові боронять нашу землю від російських загарбників, завданням багатьох українських матусь є збереження та захист роду, виховання дітей. Адже саме діти — це наше майбутнє. Тож зараз від кожного з нас залежить, яким воно буде.

Казка — це важлива комунікація матері з дитиною.

Голос матері заспокоює, знімає напругу, викликає довіру. Не важливо, чи ви читаєте дитині книжку, чи розповідаєте історію усно — говоріть повільно, лагідно, з інтонацією.

Якщо у вас є змога, то залучайте дитину до створення казки — це допоможе піймати важливі моменти, що турбують дитя, і разом знайти рішення. Також можна залучати персонажів — улюблені іграшки дитини цілком підійдуть на цю роль. Завдяки такій комунікації, ви зможете більше дізнатись про дитячі страхи та потреби.

Якщо дитина просить прочитати одну й ту саму казку з десяток разів — не відмовляйте.

Це свідчить, що дитина не змогла ще повністю прожити й осмислити сюжет, який її наразі хвилює. Дозвольте їй прожити емоції стільки разів, скільки їй потрібно, аби засвоїти урок чи закріпити поведінку, що сприяє в сюжеті розв’язанню проблеми.

Підбираючи казкові історії чи книжки, звертайте увагу на сюжет та вік, для якого рекомендована відповідна книжка. Віддавайте перевагу добрим історіям про дружбу, традиції, родину, Батьківщину. Важливо, щоб історія була оптимістичною і мала щасливий кінець.

Уникайте казок про привидів, монстрів та інших негативних персонажів. Допоки дитина не знає про привида, вона його не боїться. А такі казки можуть лише породити нові страхи, чи підсилити вже наявні.

Терапевтичні та повчальні казки також на часі.

Особливо, якщо вони стосуються безпеки. Наразі не зайвим буде у ненав’язливій формі розповісти про те, як поводитись під час повітряної тривоги, що робити, якщо загубився, чому не можна підіймати незнайомі предмети із землі.

Якщо зараз такої друкованої літератури вам не знайти, то пошукайте актуальну інформацію в електронному форматі. Наразі деякі українські видавництва надали вільний доступ до дитячих книжок в PDF, тож там можна підібрати гарні українські видання, зважаючи на вік і вподобання дитини. Аудіоказки можна прослухати в безоплатних українських аудіододатках, зокрема в мобільному додатку «Казки дитинства». Також варто звернути увагу на дитячу періодику, яка щомісяця оновлюється. Саме там з блискавичною швидкістю зʼявляються казки й ігри на актуальні теми. Зокрема, у патріотичному спецвипуску журналу “Чарівний ліхтарик”, який наразі готується до друку за підтримки небайдужих українців з усього світу, можна знайти й поради від ДСНС, і повчальну казку про улюбленця всіх дітлахів – собаку Патрона, і карту квітучої України, і безліч патріотичних ігор, віршів і пісень, які можна вивчити разом з дітьми.

Читайте дітям українською, розповідайте про Україну — вільну, квітучу, незалежну! Знайомте з державними символами, історією, традиціями! Адже Україна живе доти, допоки ми виховуємо маленьких українців!